Вписані в історію – зруйновані війною

Виставковий проєкт «Вписані в історію – зруйновані війною» являє собою фотозібрання найяскравіших та найважливіших об’єктів архітектурної спадщини, які були визнані візитівкою Маріуполя, і які стали болем для всіх мешканців міста внаслідок знищення під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації.

Організатори: Маріупольський краєзнавчий музей; Департамент культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради; КУ «m.EHUB».

Фото для виставки: з архівів Маріупольського краєзнавчого музею, Маріупольської міської ради, КУ «m.EHUB», авторські роботи маріупольських фотохудожників Євгена Сосновського, Івана Станіславського.

Фото для виставки: з архівів Маріупольського краєзнавчого музею, Маріупольської міської ради, КУ «m.EHUB», авторські роботи маріупольських фотохудожників Євгена Сосновського, Івана Станіславського.

Розвиток Маріуполя обумовив розбудову міста та його культурне розмаїття. У ХІХ ст. тут жили та працювали люди різних національностей, які урізноманітнили архітектурну модель міста, привнесли цікаві акценти у дореволюційну забудову. У ХХ ст. до Маріуполя приїжджали працювати видатні художники та художниці монументального мистецтва. До повномасштабного вторгнення Росії саме в місті Марії було зосереджено одне з найбільших в Україні зібрань мозаїчної монументалістики. На території сучасного Маріуполя розташовані також унікальні пам’ятки археології: стародавні кургани, могильник епохи енеоліту тощо.

Станом на 24 лютого 2022 року в м. Маріуполі налічувалось:

  • 206 історичних будівель, 6 з яких мали статус пам’ятників архітектури;
  • 102 пам’ятники історії та культури;
  • 4 пам’ятники монументального мистецтва;
  • 24 монументальні мозаїчні полотна;
  • 33 об’єкти археології.

На 34 стендах виставки представлені світлини архітектурних пам’яток та пам’ятників міста у своєму первинному вигляді та теперішньому, після їх руйнування.

За тематичною структурою виставка поділяється на три сегменти:

  • архітектурні об’єкти;
  • предмети монументального мистецтва (мозаїки та вітраж);
  • безпосередньо пам’ятники історії та культури.

Архітектура – це обличчя міста, яке відображало його історію та мультикультурність.

Будинки лікаря Гампера та судновласника Регіра, німців за походженням; маєток купця І-ї гільдії Трегубова, який мав єврейське коріння; будівля готелю «Континенталь», зведена родиною італійських підприємців Томазо.

Інші визначні будівлі представляють період ХХ століття – будинки зі шпилями, з симетричними фасадами та баштами-близнюками. Будівля Драмтеатру з виразною скульптурною композицією на фасаді стала символом цинізму російських агресорів, а її повне знищення підтверджує лише одне – бажання окупантів приховати сліди власних злочинів.

Монументальне мистецтво Маріуполя відзначене роботами таких видатних художників як Алла Горська (мозаїка «Боривітер» в інтер’єрі ресторану «Україна»), Віктор Арнаутов (мозаїчне панно «Підкорювачі космосу» на боковій стіні Будинку зв’язку).

Вітраж Маріупольської камерної філармонії – найбільший за розміром та водночас найскладніший вітраж Маріуполя, створений Анатолієм Манохіним в стилі українських традицій та етнічних сюжетів, подібних до карпатських, також зруйнований внаслідок обстрілів.

Щодо пам’ятників історії, їх знищення було однозначно цілеспрямованим. Це підтверджує факт руйнування пам’ятника Воїнам, які віддали життя за Україну та демонтаж пам’ятника Жертвам Голодомору та політичних репресій, яке відбулося вже після окупації.