КОЛЕКЦІЇ МАРІУПОЛЬСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
КОЛЕКЦІЇ МАРІУПОЛЬСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ увібрали скарби різних епох, різнобічно представляли культуру та історію краю.
На початку формування фондового зібрання до нього увійшли предмети з колекцій музеїв колишньої Олександрівської гімназії. У бібліотеку музею було передано понад 10 тис. книг з гімназій, повітового земства, статистичного бюро та інших установ і особистих зібрань маріупольців.
У 1930 році історико-археологічний відділ музею поповнився матеріалами, які стали гордістю музею. Це – поховальний комплекс V тис. до нашої ери, який увійшов в історію під назвою Маріупольський неолітичний могильник. Він був виявлений під час закладки доменної печі №1 на заводі «Азовсталь». Дослідження проводилися під керівництвом археолога з Києва професора М. О. Макаренка. До складу експедиції входили співробітники музею І. П. Коваленко, Н. П. Єгорова, Н. С. Коваленко. До фондів музею тоді надійшли кам’яні знаряддя праці, прикраси з іклів вепра, кісток та черепашок. Тоді ж були зроблені монолітні вирізки двох поховань; багатотонні ящики на возах привезли до музею та через віконний отвір другого поверху внесли їх в експозицію.
Археологічна колекція традиційно займала важливе місце в зібранні музею. Окрім матеріалів Маріупольського неолітичного могильника, у фондах зберігалися унікальні комплекси Амвросіївської палеолітичної стоянки, матеріали курганних могильників Північного Приазов’я, золотоординського могильника у балці Водяній, запорозького укріплення Кальміус. Окрасою зібрання були 46 кам’яних статуй, переважно епохи середньовіччя.
До найбільш цінних фондових колекцій музею також належали палеонтологічні пам’ятки, що були представлені окам’янілими залишками мастодонта, динотерія, північного слона, мамонта, шерстистого носорога, гіпаріона, молюсків, відбитками викопних деревовидних папоротей та багато іншим.
Серед документів, що зберігалися у музеї, найбільшу цінність представляли жалувана грамота Катерини II та підтверджувальна грамота Олександра I, видані грекам-переселенцям з Криму, документи Маріупольського грецького суду – місцевого органу самоврядування кінця XVIII – середини XIX ст., зразки ділових паперів XIX – XX ст.
Музей володів невеликою, але змістовною колекцією церковних предметів, зокрема літургійного приладдя XVIII ст., куди входили плащаниця, срібні потир, кадило, дискоси. У колекції були: ікони, складні, образки, хрести, лампадки, дзвони, та ін. Серед книг найбільш цікавими є Требник 1620-1645 років, Євангелія 1748 та 1811 років, надруковані в Греції, напрестольне Євангеліє 1800 року.
Найбільшими в кількісному відношенні були колекції фото і документальних матеріалів. Фотографії, негативи на склі та плівці починаючи з другої половини XIX ст., що відображали природу, історичні та культурні події, розвиток економіки міста і краю.
Важливою частиною колекції були поштові листівки з видами Маріуполя, вперше видані у кінці XIX ст. Вулиці та площі міста, культурні та навчальні заклади знайшли відображення на цих фотодокументальних пам’ятках, які є незамінними в якості ілюстративного матеріалу до літопису міста.
Нагороди, пам’ятні медалі, нагрудні знаки, жетони, різноманітні значки XIX–XX ст. складали фалеристичну колекцію музею. Серед них особливу цінність мають нагородні та пам’ятні медалі часів Кримської війни 1853–1856 років, Російсько-японської війни 1904–1905 років, Георгіївські хрести періоду Першої світової війни. Значну частину колекції складають радянські військові та трудові ордени і медалі 1920–1990 років.
У фондах зберігалися також унікальні предмети етнографічної колекції маріупольських греків. Польові дослідження музейників дозволили зібрати колекції грецьких тканин, килимів, доріжок, великодніх писанок, зразків ритуальних хлібних виробів, жіночих прикрас, весільного одягу, амулетів, церковного начиння, інвентар та знаряддя праці, керамічний і мідний посуд. Етнографічні матеріали у вигляді пересувної виставки у 1928 році викликали ажіотаж у Харкові на Виставці досягнень національної політики в Україні. А незабаром на міжнародній виставці у Кельні колекція грецьких вишивок мала величезний успіх та інтерес серед мистецтвознавців.
Перлинами художньої колекції музею є ескіз «Червоний захід» та етюди «Ельбрус», «Осінь. Крим» А. І. Куїнджі, робота І. К. Айвазовського «Біля берегів Кавказу», картина М. М. Дубовського «Море», етюд «Море» Л. Ф. Лагоріо, офорти І. І. Шишкіна та ін. Значною частиною зібрання є твори українських художників та сучасних місцевих митців.