Юр’єв Дмитро Петрович

08.03.1991 – 11.03.2022

Головний корабельний старшина 23-го загону Морської охорони міста Маріуполя. За час служби був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 18 січня 2023 року головному корабельному старшині Дмитру Юр’єву посмертно присвоєно чергове військове звання «штаб-старшина». Указом Президента України від 24 січня 2023 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Дмитро Юр’єв народився й виріс у Маріуполі. Змалку був дуже енергійним та завжди знаходив час на все – навчання, спорт, спілкування з друзями. В житті прагнув досконалості, тому й у спорті сягнув професійних висот – став чемпіоном світу з тайського боксу. Дмитро не терпів обману й завжди відстоював справедливість. Жив по совісті та був дуже вимогливим до себе. Дуже рано хлопцю довелося поховати маму. І у віці трохи більше 20 років Діма став опікуном молодшої сестри. Він мріяв відкрити власний спортивний клуб і тренувати дітей. Час від часу підміняв тренера в одній зі спортивних секцій Маріуполя, готував до змагань юних спортсменів.

Коли стало питання професійного шляху, Дмитро вирішив присвятити життя справі захисту Батьківщини. У 2018 році став морським прикордонником. Служив на кораблі Морської охорони і планував у майбутньому опанувати водолазний фах.

Бокс навчив Дмитра спокійно ставитися як до перемог, так і до поразок. Чоловік стверджував, що програш дає крутий урок: у чому твій суперник сильніший, тому й треба вчитися з подвійною силою. З таким переконанням, наполегливо та вперто йшов він до власних цілей, відстоював правду, намагався бути взірцевим військовим, чоловіком, батьком. Зустрівши справжнє кохання, Дмитро одружився, в подружжя зростало двоє синів. Родина була цілим світом любові, уваги та турботи. Весь вільний час проводили разом. Для своїх рідних Дмитро не шкодував нічого. Дуже любив балувати дітей іграшками.

А ще міцний спортсмен та прикордонник дуже любив тварин. Фото корабельного собаки на кличку Шпігат були у телефонах всіх рідних. Кожного дня про пса була готова нова історія. Додому приносив тварин з вулиці, відмивав їх, годував та прилаштовував. Звісно, родина тримала й свого собаку. Так було за мирних часів. Коли почалась повномасштабна війна, з ризиком для себе, Дмитро вивіз чотирилапого друга звідти, де почалися бої. Рятувати й виручати – залізне правило чоловіка.

Дмитро Юр’єв загинув 11 березня 2022 року, під час виконання бойового завдання щодо стримування та недопущення прориву ворожої техніки і живої сили противника в рідний Маріуполь. Йому був всього 31 рік.

Дмитро завжди досягав своєї мети – у житті, спорті, роботі, військовій службі. Саме таким, цілеспрямованим, відповідальним, справедливим він живе у серцях тих, хто його знав. Людина-позитив, людина-енергія, незламний життєлюб. Воля, надійність, виручка – все це про Дмитра. Якщо траплялися негаразди, він все переводив на влучні жарти. Гумором розв’язував проблеми, як морські вузли. Друзі, колеги, побратими подумки назавжди з ним, радяться, жартують, діляться тим, що надихає й болить. Та обіцяють не підвести, відстояти Україну заради майбутнього дітей та пам’яті всіх загиблих.
Коли Дмитро одружився з коханою Тетяною, на знак любові зробили татуювання. У кожного на руці – одне крило. Тепер, каже дружина, найкращий чоловік і батько став янголом-охоронцем для неї та сина. Він завжди поруч.

Джерело: https://www.facebook.com/MaritimeGuardStateBorderService