Нестеренко Сергій Олександрович
09.06.1981 – 02.09.2022
Солдат підрозділу «ЗРАДН» 1-го зенітного артилерійського взводу зенітної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону в/ч А0989, 56-ої окремої мотопіхотної бригади. За час військової служби був відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій» (2020 р.)
Сергій Нестеренко народився в місті Маріуполь. Дитинство та юність провів у рідному місті. Отримав середню професійну освіту за фахом слюсар-дробометник робітничих валків. З 1999 року працював на комбінаті імені Ілліча в цеху холодної прокатки.
З юності Сергій відрізнявся твердою громадянською позицією та щирим патріотизмом. У вересні 2019 року підписав контракт і долучився до лав Збройних Сил України, служив у складі 56-тої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Приймав безпосередню участь у військових операціях та отримав статус учасника бойових дій.
З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій Нестеренко знаходився на захисті Маріуполя. Його підрозділ перебазувався з околиць у саме місто. В останні дні лютого ще вдавалося вийти на зв’язок із сім’єю. Дружина Наталія згадує, що чоловік розповідав мало, не хотів, щоб кохана хвилювалась, тож не сказав навіть про важкість свого поранення. Невдовзі від початку воєнних дій під час виконання бойового завдання Сергій отримав поранення обох ніг, потрапивши на розтяжку поблизу комбінату Ілліча. Трохи одужавши, як міг, продовжував участь у боях з противником. А вже 12 квітня 2022 року, перебуваючи із побратимами на території заводу Ілліча, чоловік потрапив у російській полон.
Родині про це нічого не було відомо, адже останній зв’язок із Сергієм відбувся 7 квітня 2022 року. Тоді Наталія вже перебувала у Кропивницькому. Лише наприкінці травня 2022 року надійшло сповіщення від Червоного Хреста, що Сергій Нестеренко перебуває у ворожому полоні. А у серпні прийшов лист від Сергія, про себе він писав лише, що живий та сподівається на скору зустріч із сім’єю.
Насправді у цей час військовослужбовець перебував у нелюдяних умовах полону. Щоденні побиття та знущання з боку окупантів, не зламали українського воїна. Сергій Нестеренко не здався, не присяг ворогові та до останніх днів залишався вірним Україні. Проте наслідки бойового поранення, нестерпні умови та катування дали про себе знати. 2 вересня 2022 року Сергій помер у ворожих застінках у м. Кохма Івановської області РФ.
Лише через 7 місяців, 20 квітня 2023 року, окупанти повернули тіло українського захисника до нашої країни, сліди катувань вже були знищені часом. 26 квітня рідні змогли поховати незламного бійця на Алеї почесних поховань Героїв Лісового кладовища у м. Києві.
За свідченням близьких та друзів Сергій був справжнім воїном та борцем за волю і незалежність свого народу. Це людина честі, мужності, для багатьох став зразком незламності та міцності духу. Завжди допомагав усім, хто цього потребував. Був справжнім другом, вірним побратимом. Нестеренко Сергій назавжди залишиться у пам’яті рідних та знайомих веселим і працьовитим, доброзичливою і порядною людиною, люблячим чоловіком та справжнім патріотом своєї Батьківщини. Він мав багато планів, яких не встиг, на жаль, втілити у життя. Був вірний Україні до останнього подиху.