Люшин Ігор Олександрович «Люк»
07.11.1990 – 24.04.2023
Сержант, штурмовик відділення спеціального призначення 2-го взводу спеціального призначення 2-ої роти спеціального призначення 518-го окремого батальйону спеціального призначення ім. Івана Богуна, відділення «Воїни Бога». Указом Президента України від 20 січня 2024 року посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Також посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин міста Рівне».
Ігор Люшин народився у м. Рівне, виріс та закінчив школу-ліцей в селі Невірків Рівненської області. Навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті на факультеті «Фізичне виховання». У 2017 році разом із дружиною та дитиною переїхав жити у м. Маріуполь, на батьківщину дружини. Ігор одразу полюбив місто на березі моря. Працював на металургійному комбінаті «Азовсталь», пізніше був задіяний у проєктах з благоустрою міста: клав бруківку в різних районах. Чоловіку подобалось, що і частина його праці вкладена у красу та затишок міських площ Свободи та Театральної, парку «Веселка», Набережної на Лівому березі. Ігор вів активний спосіб життя, займався спортом. В нього завжди було велике і добре серце, тому чоловік залюбки працював в інтернатах для дітей, які його дуже любили.
З початком повномасштабного вторгнення родина Люшиних була вимушена покинути Маріуполь, який став для них домом, та повернутися на Рівненщину до рідного села Ігоря, адже найважливішим для чоловіка була безпека коханої дружини та дітей. Тут він одразу свідомо й добровільно став на облік у місцевому військкоматі. А вже 6 травня 2022 року був мобілізований. Потрапив на службу до до 1-ої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, що у складі ЗСУ. Служив у 518-му окремому батальйоні спеціального призначення «Дике Поле».
З червня 2022 р. по квітень 2023 р. сержант Люшин брав участь у штурмах та звільненні території нашої держави, у відсічі та стримуванні збройної агресії Росії у Херсонській, Харківській, Донецькій та Луганській областях. Всі ці 11 місяців він перебував на передовій, під спекою, дощами, в мороз та сніг. Навіть після лікування у шпиталі Ігор повертався до своїх хлопців, бо ж відчував безмежну відповідальність перед побратимами.
24 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Червонопопівка Кремінського району Луганської області Ігор Люшин загинув внаслідок артилерійського обстрілу, отримавши поранення несумісні з життям. Захиснику було лише 32 роки. Почесна церемонія прощання з воїном відбулась 28 квітня 2023 року на майдані Незалежності у м. Рівному, похований на Алеї Слави кладовища «Нове».
У Ігоря залишились батьки, двоє братів, дружина та маленькі донька і син. Неможливо висловити сум та біль, який переживає вся родина від втрати. Молодий, розумний, добрий, красивий чоловік, чесний, справедливий та завзятий захисник загинув, боронячи усіх нас від ворожої навали. У мирному житті він захоплювався волейболом і майструванням різних виробів. Любив свою родину та цінував кожну мить, проведену разом. Завжди щирий, щедрий та усміхнений, з легкістю відгукувався на прохання допомогти. Людина совісті та високих моральних принципів. Любив Бога і людей. Всі, хто знав Ігоря, назавжди пам’ятатимуть його як гідну людину неймовірної сили, сміливого воїна, вірного побратима, який не пошкодував свого життя задля мирного майбутнього України.