Краснобриж Ігор Віталійович «Козацький»

15.03.1995-16.03.2022

Старший солдат підрозділу Національної гвардії України, старший навідник 1-го вогневого розрахунку мінометного взводу 3-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення ОЗСП «Азов». За час військової служби отримав такі нагороди: пам’ятний знак від МВС України «Захисник України», почесний знак «Маріуполь. Відстояли-перемогли», відзнака полка Азов «Широкинська операція», відзнака Президента України «За участь в Антитерористичної операції». Посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня. Також був відзначений почесним знаком «Почесний громадянин міста Рівне».

Ігор Краснобриж народився і виріс в місті Маріуполь. Закінчив Морський Маріупольський ліцей .Мав ступінь бакалавра. Навчався у Навчально-науковому інституті Маріупольського університету на факультеті «Права».

До лав полку «Азов» Краснобриж І.В. долучився у 2014 році. Вже тоді відчував поклик захищати рідну країну від ворожих нападів. Разом з побратимами пройшов безліч бойових випробувань. Брав участь у Широкинській операції.

За два місяці до моменту повномасштабного вторгненням Ігор разом з дружиною та дворічною донечкою переїхали у нове житло, сподівались на щасливе майбутнє. З 24 лютого 2022 року Краснобриж Ігор Віталійович був на передовій, завзятим боєм давав відсіч ворогу, адже захищав місто, в якому залишалась його родина.

Загибель знайшла українського патріота та захисника неподалік заводу «Азовсталь» в рідному Маріуполі наступного дня після його дня народження, 16 березня 2022 року. Ігор загинув на місці, отримавши кулю в ногу, яка заділа артерію. В цей час він намагався врятувати життя пораненого побратима, прикриваючи його від ворожого вогню.

В останній раз Ігор Краснобриж зустрівся з родиною в охопленому війною Маріуполі 12 березня 2022 року. Дружина пригадує занепокоєність і сум, який вона бачила на обличчі коханого, адже ситуація в місті з кожним днем погіршувалась. До останньої хвилини життя він зберігав вірність військовій присязі. Приклад Ігоря Краснобрижа можна вважати зразком мужності та справжньої відваги для кожного українця.

Друзі та побратими згадують Ігоря активним, життєрадісним, завзятим. Він любив спорт, займався боксом, футболом, єдиноборствами. Був фанатом футбольного клубу «Маріуполь». Добре знав історію та захоплювався вивченням біографій історичних постатей. В пам’яті батьків, дружини та маленької донечки Ігор на все життя залишиться опорою та героєм, який з честю ніс обов’язок чоловіка і сина своєї землі – України.