Редя Артем Юрійович «Редя»

25.10.1986-15.04.2022

Лейтенант, командир 2 роти оперативного призначення 2 батальйону спеціального призначення окремого загону спеціального призначення «Азов». За період військової служби отримав кілька відзнак за сумлінне виконання обов’язків та участь в Антитерористичній операції на сході України, серед яких нагрудний знак «Ветеран, учасник бойових дій», відзнака президента України «Учасник бойових дій» та ін. 16 серпня 2022 року Указом Президента лейтенант Артем Редя посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Артем народився та виріс на Харківщині. З відзнакою закінчив Харківський Національний технічний університет за спеціальністю економіста та Харківський національний педагогічний університет за напрямком «Правознавство». У 2010 році пішов працювати до органів внутрішніх справ м. Харкова.

2014 рік дав зрозуміти, що рідній країні загрожує роз’єднання через вороже вторгнення Росії, і Артем Редя прийняв рішення про вступ до патріотичного об’єднання «Східний корпус» міста Харкова. Згодом вирушив добровольцем на схід України, брав участь в бойових діях на Донбасі. У 2017 році вже досвідченим воїном перевівся у полк «Азов», де став командиром мінометного підрозділу. Артем активно вчився військовій справі, закінчив офіцерські курси, був одним з кращих захисників України. У 2018 році разом з побратимами Артем брав участь у військовій операції полку на Світлодарській Дузі.

В останні роки життя Артема було пов’язане з Маріуполем – тут створив сім’ю з коханою дівчиною, облаштував нове помешкання, будував плани на щасливе майбутнє, сповнене любові та поваги один до одного. Допоки війна не зруйнувала та не відібрала мрії й життя.

Повномасштабне вторгнення РФ лейтенанта Редю не застало зненацька. Разом зі своїм підрозділом був готовий давати відсіч ворогу, який з перших днів рвав Маріуполь на шматки, знищуючи авіабомбами та артилерійськими снарядами. Бійці 2 батальйону «Азову» зустрічали противника вогнем, стійко намагались тримати оборону міста.

Загинув Артем Редя 15 квітня 2022 року, разом з кількома своїми побратимами, в одному БТРі. При прориві до заводу «Азовсталь» на мосту машина потрапила під обстріл ворожої артилерії й впала у воду. Командир Редя А.Ю. залишився зі своїми бійцями до останнього.

Дружина Олена пригадує першу зустріч з майбутнім чоловіком на площі Свободи у Маріуполі – молодий красень у військовій формі виглядав справжнім патріотом своєї країни. Таким він і залишиться в спогадах друзів і близьких, завжди щирий і усміхнений, спортсмен, прихильник української літератури, освічена людина, цікавий співрозмовник. Захоплювався історією та створенням крихітних моделей солдат армій світу.

Вже в охопленому війною Маріуполі Артем на дверях власної квартири залишив послання коханій дружині: «Я тебе кохаю! Виживи!» І вона вижила. Наприкінці березня 2022 року Олена, покидаючи місто, змогла вивезти тільки найважливіші речі, серед них – нагороди чоловіка. Біль від втрати не втихає, адже війна вириває з життя найкращих.