Моцевик Максим Олександрович

05.01.1996 – 17.03.2022

Старший матрос (посмертно) 23-го загону Морської охорони міста Маріуполь Державної прикордонної служби України. Указом Президента України від 19 червня 2023 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Максим Моцевик народився в селі Срібне, Донецької області. Старший брат згадує, що змалку Макс був непосидючим, шкодним, веселим. Через пухнасте світле волосся його порівнювали з кульбабкою. Добре навчався, все йому було цікаво. Займався футболом. Виборов безліч нагород та медалей на спортивних змаганнях. Брати були близькі по духу, підтримували одне одного. Хоч вболівали за різні футбольні клуби, але й тут не сварилися. Настільки міцною була їхня дружба.

Отримавши ступінь магістра на гірничотехнічному факультеті Донецького національного технічного університету, у 2020 році Максим вступив до лав Морської охорони Державної прикордонної служби України. Брат говорить, що це був свідомий вибір. Він ні з ким не радився, сам вирішив та пишався службою на морських рубежах. Мріяв про міцну родину та дітей. Був дуже романтичним і закоханим. Але війна зруйнувала плани: між ним і коханою простяглись тисячі кілометрів.

Максим з перших днів разом з прикордонниками був на позиціях на околиці Маріуполя. Вони одними з перших зустріли наступ ворога. 3 березня 2022 року російські агресори розстріляли позицію наших прикордонників з танка. Максим отримав дуже важкі поранення. Допомогли побратими, надали першу допомогу і відвезли до шпиталю. Але за деякий час ворог увірвався і до лікувального закладу.

Прикутий до ліжка важкопоранений Максим Моцевик загинув 17 березня 2022 року. Йому назавжди 26.

У пам’яті побратимів мужній прикордонник продовжує жити порядним та щирим другом, який завжди чинив по совісті, якому можна було довірити найскладніші справи. У Максима ніколи слово не розходилося з ділом, він був надійним, як якір. Мав легку вдачу, був уважним. Обдумував свої слова та вчинки. Важливі рішення приймав виважено, із усвідомленням власної відповідальності. На службі та у колі друзів на нього рівнялися та поважали. Життєлюбний, веселий хлопець, опора батьків і гарний товариш, патріот своєї країни.

Немає таких слів, які б могли втамувати біль рідних від втрати. Старший брат каже, що Максим став його янголом-охоронцем: він приходить у снах та попереджає про негаразди. Назавжди він залишиться у серцях рідних, так само як у рядах великого прикордонного братства. Імена наших незламних захисників, які віддали свої життя за Україну, навіки вписані в історію нашої держави.

Джерело: https://www.facebook.com/MaritimeGuardStateBorderService