Король Петро Олексійович «Кіт-Кат»

21.12.1997 – 10.03.2022

Старший солдат. Помічник гранатометника 1-го відділення розвідки взводу розвідки спеціального призначення 1-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення «Азов». За час військової служби був нагороджений відзнакою «Козацький хрест» ІІ ступеню, відзначений почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеню. Указом президента України від 25 березня 2022 року посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню.

Петро Король народився 21 грудня 1997 року в АР Крим, селищі Приморський. Після окупації Криму він переїхав на підконтрольну Україні територію.
У 2018 році чоловік вступив до 8-го полку Сил спеціальних операцій ЗСУ, бо завжди відрізнявся патріотичністю і хотів звільнити свою землю від окупанта. Був снайпером. У 2021 році прийняв рішення перевестись до лав полку «Азов», де і служив до останнього дня життя. Саме з цього року почав мешкати у м. Маріуполі.

Під час проходження служби брав безпосередню участь в бойових завданнях щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності України та протидії військовій агресії Російської Федерації. Петро Король з позивним «Кіт-Кат» є співзасновником мілітарного ком’юніті «Company Group Team».
Відважний воїн, патріот і надійний побратим загинув 10 березня 2022 року під час виконання бойового завдання у складі ОЗСП «Азов» у Маріуполі. Попрощатись та віддати шану воїну вдалось тільки через рік, 10 червня 2023 року, у Київському крематорії.

Петро Король був надзвичайно мужнім, незважаючи на свій юний вік, залишався безкомпромісним в питаннях дисципліни. Друзів та знайомих завжди вражало те, як він брав на себе відповідальність. Дотримувався здорового способу життя, активно займався різними видами спорту, але найулюбленішим був біг. В нього було багато нагород за участь у марафонах. Коли став військовим, він міг прокидатись за кілька годин до служби, йти бігати, а у вільний від роботи час, ще й займатись силовими тренуваннями. Фізично він був дуже сильним та витривалим, надихав всіх навколо, насамперед тим способом життя, якого дотримувався сам.

Петро був украй різносторонньою особистістю, мав безліч цікавих хобі, бачив красу цього світу через об’єктив плівкового фотоапарату. Дуже полюбляв грати на гітарі. Загалом любов до музики йому прищепили ще з дитинства, коли почав навчатися в музичній школі грі на скрипці. Також Петро знав безліч пісень, і дуже душевно їх виконував. Обожнював читання, і це могла бути будь-яка література, але перевагу надавав тій, що несла в собі мотивуючі та навчальні складові. А вичерпати розмови з ним, було неможливо. Він був дуже легким та простим в спілкуванні, мав надзвичайне почуття гумору, був настільки цікавою людиною, шо поруч із ним ніколи не доводилось сумувати. У скрутну хвилину, маючи за плечима дуже важкий життєвий досвід, Петро завжди міг зрозуміти і підтримати. Найближчі друзі згадують, що від нього усвідомили багато істин та навчились долати всі життєві перепони. Петро Король є і залишається гідним взірцем для наслідування, став втіленням справжньої мужності, хоробрості та гідності. Він надихав близьких, був дуже відважним та завжди у важку хвилину приходив на допомогу.

Крім цього, Петро був дуже щирим і життєрадісним, навіть попри важкі обставини життя та надто ранню втрату батьків. Всі труднощі намагався зустрічати з посмішкою на вустах. Після його загибелі в Петра залишились близькі друзі та кохана дівчина Христина.

Доброзичливий, чесний, сміливий, незламний, з великою вірою та патріотичним духом… Власне завдяки таким захисникам, ми продовжуємо жити, а наша країна зберігає незалежність!